Терент’єва Ольга Леонідівна,кандидатка наук з державного управління, старша викладачка кафедри публічної служби та управління навчальними й соціальними закладами, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м. Полтава)
Стаття опублікована в збірнику матеріалів І Міжнародних педагогічних читань пам’яті Є. М. Хрикова «Контексти творчості Євгена Миколайовича Хрикова: Актуальні проблеми освітнього і публічного менеджменту», квітень 2025 р.
Забезпечення прав молоді та створення сприятливих умов для її всебічного розвитку є стратегічним завданням не лише для держави в цілому, а й для кожної окремої територіальної громади. Адже саме молоде покоління визначає демографічну динаміку, формує людський капітал, стимулює економічне зростання та інноваційні процеси. Активна підтримка молоді гармонізується із пріоритетами Європейської молодіжної стратегії та Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, сприяючи поглибленню інтеграції нашої держави до європейського простору.
Реалізація ефективної молодіжної політики на місцях вимагає системного підходу та належного фінансування з різних джерел. Ключовими інвестиційними напрямами мають стати освіта та професійне навчання, охорона здоров’я, створення можливостей для працевлаштування, соціального захисту, а також залучення молоді до процесів прийняття рішень у громаді. На жаль, у багатьох територіальних громадах молодіжна політика досі не є серед пріоритетів місцевого розвитку, що знижує потенціал для формування активного та свідомого покоління громадян.
Метою цієї статті є окреслення ключових аспектів, які слід враховувати при формуванні та впровадженні молодіжної політики на рівні територіальних громад. У процесі розбудови молодіжної політики на місцевому рівні варто враховувати такі особливості:- Відповідно до Закону України «Про основні засади молодіжної політики», молоддю вважаються особи віком від 14 до 35 років. У межах цих вікових категорій значно варіюються потреби, інтереси та форми громадської участі, що потребує диференційованих підходів до роботи з молоддю.- Молодіжна політика має міжсекторальний характер, адже інтереси молодих людей охоплюють різні сфери життя. Відтак її реалізація потребує узгодженості та взаємодії між різними секторами - освітою, охороною здоров’я, культурою, економікою, сферою житлово-комунального господарства, фізичною культурою та спортом тощо.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері реалізації молодіжної політики визначені Законом України «Про основні засади молодіжної політики» та Бюджетним кодексом України. Зокрема, органи місцевого самоврядування уповноважені:● розробляти та впроваджувати місцеві програми відповідно до Національної молодіжної стратегії, регіональних стратегій та актуальних потреб молоді;● створювати й підтримувати молодіжні центри, простори, інші установи молодіжної інфраструктури;● сприяти діяльності молодіжних і дитячих громадських об’єднань, зокрема через надання грантів, проведення конкурсів, підтримку ініціатив;● формувати механізми підтримки молодих сімей, у тому числі в забезпеченні житлом;● забезпечувати участь молоді в ухваленні рішень через створення молодіжних рад та інших консультативно-дорадчих органів;● підтримувати молодіжну зайнятість, підготовку та роботу молодіжних працівників;● сприяти змістовному дозвіллю, розвитку культури, спорту, охорони здоров’я, туризму, оздоровлення;● розробляти місцеві фінансово-кредитні механізми підтримки молоді;● закладати в місцевих бюджетах видатки на реалізацію молодіжної політики.
Згідно зі статтею 89 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів належать фінансування програм для молоді, утримання центрів соціальних служб, закладів культури, спорту, а також підтримка діяльності громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування. Отже, чинне законодавство надає органам місцевого самоврядування широкий спектр повноважень для формування та реалізації ефективної молодіжної політики. Вони мають усі необхідні інструменти для забезпечення потреб молоді в різних сферах - від освіти, працевлаштування та житла до дозвілля, охорони здоров’я й участі в управлінні громадою. Реалізація цих повноважень залежить насамперед від політичної волі, стратегічного бачення місцевої влади та готовності до системної міжсекторальної взаємодії з молоддю та заради молоді. Успішна реалізація молодіжної політики в громаді потребує не лише наявності політичної волі та нормативно-правового підґрунтя, а й створення системного, ефективного середовища, орієнтованого на реальні потреби молоді. Для цього в громаді мають бути сформовані ключові умови, які охоплюють як інституційну, так і соціальну інфраструктуру, а також активне залучення молоді до процесів прийняття рішень.
До таких умов (невичерпного переліку) належать:
1. Спроможна управлінська структура.У громаді має функціонувати окремий структурний підрозділ або визначений спеціаліст, відповідальний за реалізацію молодіжної політики. Цей орган повинен мати чіткі повноваження, ресурси та спроможність координувати міжсекторальну співпрацю - з освітньою, культурною, соціальною, медичною сферами тощо.
2. Інтеграція молодіжної політики в стратегічне планування.Місцева Стратегія розвитку повинна містити чітко сформульовані цілі та завдання щодо роботи з молоддю. Ці цілі мають бути узгоджені з місцевими програмами і бюджетними планами. Важливо забезпечити відповідність між завданнями, заходами, фінансуванням і реалістичними строками, а також впровадити дієву систему моніторингу та оцінювання ефективності програмних документів.
3. Інституційна сталість та інфраструктура молодіжної роботи.Молодіжні центри, клуби, простори для неформальної освіти та ініціатив мають бути рівномірно доступними по всій території громади - і в міських, і в сільських населених пунктах. Особлива увага має приділятися інклюзивності: інфраструктура повинна бути доступною для молоді з інвалідністю.
4. Фінансова сталість.Молодіжна політика не може бути ефективною без належного бюджетного забезпечення. Громада повинна не лише передбачати видатки на молодіжні програми в місцевому бюджеті, але й залучати додаткові джерела фінансування: міжнародну технічну допомогу, гранти, благодійні внески. Водночас фінансування має бути прозорим, цільовим та ефективним, із врахуванням гендерно-вікової дезагрегації.
5. Активна участь молоді в управлінні.Молодіжні ради, публічні консультації, бюджет участі, цифрові платформи - це інструменти, що дозволяють молодим людям не лише висловлювати свою думку, а й впливати на рішення. Молодь має бачити результати своєї участі й відчувати підтримку своїх ініціатив.
6. Підтримка молодіжних ініціатив та розвитку особистості. Слід забезпечити підтримку молоді через програми неформальної освіти, волонтерства, стажувань, менторських проєктів, конкурсів соціальних ініціатив. Важливо також забезпечити доступ до якісної інформації про можливості - зокрема, через сучасні цифрові комунікаційні канали.
7. Міжсекторальне та міжмуніципальне партнерство.Слід підтримувати співпрацю з іншими громадами, обласними структурами, неурядовими організаціями, закладами освіти та бізнесом. Об’єднання ресурсів, досвіду та практик сприятиме реалізації масштабніших проєктів та розбудові регіональних мереж підтримки молоді.
8. Інституційний механізм координації молодіжної політики.Доцільним є створення міжвідомчої координаційної ради з питань молоді за участі представників органів місцевого самоврядування, освітньої та культурної сфер, охорони здоров’я, бізнесу, молодіжних організацій і самої молоді. Такий орган повинен не лише координувати зусилля, але й сприяти обміну інформацією, оцінці потреб, спільному плануванню ресурсів і погодженню політик.
Таким чином, молодіжна політика в громаді - це не лише «робота з молоддю», а комплексна, міжсекторальна, довгострокова та динамічна система підтримки молодого покоління. Адже інвестування в молодь - це стратегічне інвестування в майбутнє громади.
Список використаних джерел1. Бюджетний кодекс України: закон України від 08.07.2010 р. №2456-VI – ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text (дата звернення: 27.05.2025).2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. No 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 27.05.2025).3. Закон України «Про основні засади молодіжної політики» від 13.12.2022 р. No 1414 – ІХ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text (дата звернення: 27.05.2025).4. Указ Президента України від 12.03.2021 No 94/2021 «Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94/2021#Text (дата звернення: 27.05.2025).