Відповіді експертів

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2010 р. № 679 «Про деякі питання проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів» (із змінами та доповненнями), паспорти бюджетних програм затверджуються спільним наказом головного розпорядника бюджетних коштів та місцевого фінансового органу по всіх бюджетних програмах, які затверджені рішенням про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період. Тобто, всі паспорти бюджетних програм затверджуються одним спільним наказом головного розпорядника та фіноргану.

Згідно Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2010 № 679 (із змінами), паспорти бюджетних програм та звіти про їх виконання складають головні розпорядники бюджетних коштів.
Права та обов’язки головного розпорядника ( у тому числі і по відношенню до одержувача бюджетних коштів) визначені Бюджетним кодексом України.
Зокрема, статтею 22 регламентовано, що головний розпорядник бюджетних коштів:

• отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у рішенні про місцевий бюджет; приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;
• затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;
• розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм;
• здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;
• здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;
• забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством;
• інше.

З урахуванням зазначеного вище, касові видатки одержувача бюджетних коштів відповідним чином відображаються у зведеній звітності головного розпорядника бюджетних коштів.

У наказі Міністерства фінансів України від 09.07.2010 № 679 «Про деякі питання проведення експерименту із запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів» (із змінами) застосовані положення Бюджетного кодексу України.
   Що стосується бюджетних призначень та бюджетних асигнувань, коли, кім і як можна зменшувати або збільшувати обсяги фінансування, то ці норми регламентовані статтею 23 Бюджетного кодексу України. Зокрема, відповідно до частин 6 та 8 цієї статті дозволено коригування відповідних показників згідно рішення відповідного органу (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженого з відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим або місцевої ради, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
   В паспорті бюджетної програми наводиться не лише загальний обсяг фінансування, а і обсяги фінансування бюджетної програми у розрізі підпрограм (якщо вони сформовані) та завдань, з розбивкою на півріччя та рік (пункт 8 паспорту). Ця розбивка повинна відповідати помісячному розпису бюджету.