Новини

 Вплив нової редакції Бюджетного Кодексу України на систему публічних фінансів
 

     23 червня 2009 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України». Зазначена подія є надзвичайно важливою та довгоочікуваною для українського суспільства, адже це є перший, після прийняття Кодексу у 2001 році, реальний крок до демократичних реформ в бюджетній сфері. Активну участь в розробці та прийнятті цього Закону брали експерти Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД), єдиної недержавної установи, яка залучалася до роботи на всіх етапах підготовки законопроекту.

     Як результат активної професійної діяльності ІБСЕД у цьому напрямку, в Законі враховано близько 80 норм, розроблених за підтримки експертів Інституту, конче необхідних для зміцнення фінансових ресурсів місцевого самоврядування, децентралізації, прозорості та передбачуваності публічних фінансів, запровадженню ПЦМ та середньострокового бюджетування.

    У разі ефективного впровадження ці норми дозволять збільшити майже в три рази, місцеві податки та збори, забезпечать стабільним джерелом фінансування місцеві програм розвитку житлово-комунального господарства, активізують ринок місцевих запозичень, започаткують активний діалог з питань публічно-приватного партнерства в бюджетній сфері.

    Так, зокрема, у рамках підвищення прозорості та ефективності бюджетного процесу новою редакцією Кодексу встановлено, що програмно-цільовий метод (ПЦМ)  бюджетування застосовується як на державному, так і на місцевому рівнях, подано визначення ключових термінів стосовно ПЦМ, визначено правила і процедури складання бюджетних програм, затверджено необхідність використання  результативних показників для оцінки бюджетних витрат. Такі заходи дозволять ефективніше використовувати кошти, а також простежувати фактичні результати, що можуть бути досягнуті за рахунок бюджетних витрат.

    Крім того, нова редакція Кодексу вплине на збільшення рівня фіскальної децентралізації за рахунок розширення переліку податкових ресурсів, що зараховуються у доходну частину місцевих бюджетів.

    На сьогодні основною проблемою бюджетних витрат є їх відірваність від критеріїв якості суспільних послуг, що надаються населенню за бюджетні кошти. Тому необхідно відмітити як надзвичайно важливу норму щодо встановлення вимог до розрахунку трансфертів із застосуванням державних соціальних стандартів і нормативів. Але для реального зиску від цієї норми Уряд має активізувати роботу міністерств і відомств щодо розробки таких стандартів, що відображають не лише кількісні характеристики суспільної послуги, а також враховують показники якості і доступності для населення.

     Норма щодо прямих між бюджетних відносин та формульних розрахунків між державним бюджетом та майже 12 тис. бюджетів сіл, селищ та міст районного значення сама по собі не змінює фінансову спроможність базових бюджетів. Адже згідно до старої редакції БКУ таки самі формульні розрахунки, затверджені постановою КМУ здійснював районний рівень влади. Тому, приріст фінансових ресурсів на сільському рівні відбудеться за рахунок значного збільшення частки  податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Від цього податку до бюджетів базового рівня буде зараховуватися 65% від суми податку, зібраного на відповідній території, проти 25% відсотків у діючої редакції. Причому 15% податку мають цільове призначення та мають бути спрямовані до бюджетів розвитку.

     Крім надходжень від ПДФО, до складових бюджету розвитку включено також й інші види надходжень (плата за надання місцевих гарантій, 10 % податку на прибуток підприємств, 15 % фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності тощо). Розширення доходної бази бюджету розвитку сприятиме реалізації важливих проектів, що спрямовані на розвиток регіонів.

    Однак, запропонована редакція БКУ містить ряд норм, що обмежують права органів місцевого самоврядування в управлінні бюджетами та несуть ризики із точки зору ефективного бюджетування на місцевому рівні. Наприклад, у Кодексі визначено необхідність встановлення органами місцевого самоврядування видатків на делеговані повноваження в обсязі, не меншому ніж розрахункові показники Міністерства фінансів України. Фактично це означає, що розрахункові показники міністерства фінансів набувають ваги обов’язкових планових показників, що порушує права місцевого самоуправління щодо самостійного складання та управління бюджетами, створює ризики розбалансування окремих місцевих бюджетів у випадках неадекватних розрахунків на центральному рівні ( доволі важко прогнозувати з центру реалістичні розрахунки за кожним напрямом бюджетних доходів та витрат у розрізі понад 12 тис. місцевих бюджетів, а тим більше неможливо врахувати місцеві особливості кожної громади). Окремі того, така норма спотворює стимули для органів місцевого самоврядування намагатися оптимізувати мережу або штати бюджетних установ, адже за умови їх скорочення вони не зможуть оперативно скоротити і план по видатках.

     Щодо місцевих запозичень слід сказати, що новою редакцією Кодексу встановлено норму стосовно  погодження Міністерством фінансів України умов місцевих запозичень, що на думку багатьох експертів [1] було одним з головних недоліків існуючої системи через нечітку процедуру обґрунтування фінансової спроможності місцевого бюджету в Міністерстві.

     Однак, незважаючи не певні недоліки, у цілому прийняття нової редакції Бюджетного кодексу України є надзвичайно актуальним кроком у напрямку економічних реформ.  [2]

     Переважна більшість із запропонованих норм сприятиме подальшому економічному зростанню та стимулюватиме структурні реформи у бюджетній сфері, зокрема в охороні здоров’я, освіті, соціальному захисті населення тощо.

[1] Дивись: Матеріали круглого столу «Партнерство між банками та органами місцевого самоврядування як один із шляхів подолання економічної кризи», що відбувся в Києві 16 квітня 2009 р., ви можете знайти на сайті ІБСЕД в розділі "Новини та події" / "Заходи".

 [2] Дивись: З повним текстом презентації «Вплив нової редакції Бюджетного Кодексу України на систему публічних фінансів» ви можете ознайомитись на сайті ІБСЕД в розділі «Дослідження та матеріали» / «Аналіз законодавства».